безмежний — а, е. 1) Який не має видимих меж; безкраїй, безконечний. || Нічим не обмежений, не поставлений ні в які рамки. •• Безме/жне філос. здатність предметів до безконечної зміни, взаємопереходу. 2) перен. Надзвичайно сильний, глибокий (про почуття) … Український тлумачний словник
безмежний — прикметник … Орфографічний словник української мови
нескінченний — I (який не має ні початку, ні кінця), безко[і]нечний, безкрайній, безкраїй, безмежний Пор. безмежний I II ▶ див. безмежний I, постійний I, 1), тривалий … Словник синонімів української мови
необмежений — 1) (зі сл. влада , панування , воля , право і под. який не має жодних обмежень), повний, абсолютний, цілковитий; безмежний, неподільний, безроздільний (зі сл. влада , панування й под.) 2) (дуже великий щодо кількости; перен. про фізичні / духовні … Словник синонімів української мови
безбережний — а, е. 1) Який не має берегів, меж, не має краю. 2) перен. Безмірно великий, довгий; безмежний … Український тлумачний словник
бездонний — а, е. 1) Який не має дна; без дна. || перен. Якого важко наповнити. 2) перен. Дуже глибокий. || Безмежний, неосяжний. || Дуже сильний … Український тлумачний словник
безконечний — розм. безкіне/чний, а, е. 1) Який не має ні початку, ні кінця. || Який не має видимих меж; безмежний. || Дуже великий, довгий. 2) перен. Надзвичайно сильний, глибокий (про почуття). 3) Який дуже довго триває; тривалий. || Повсякчасний, постійний … Український тлумачний словник
безкраїй — я, є. 1) Який не має видимих меж; безмежний, безконечний. || Нічим не обмежений. 2) перен. Надзвичайно сильний, глибокий (про почуття) … Український тлумачний словник
безмежність — ності, ж. Абстр. ім. до безмежний; безмежжя … Український тлумачний словник
безмежно — Присл. до безмежний … Український тлумачний словник
